Відпочинок в Албанії

 

Відпочинок в Албанії

 

Відпочинок у Албанії

Албанія знаходиться на заході Балканського півострова. На південному сході і півдні межує з Грецією, на сході — з Республікою Македонією, на півночі і північному заході — з Косово (невизнаним більшістю світу колишнім, а зараз незалежним сербським регіоном)  і Чорногорією. Омивається водами Адріатичного та Іонічного морів (берегова лінія — 362 км). Протока Отранто, завширшки 75 км, відділяє Албанію від Італії. Площа — 28 748 км² (140 місце у світі). .

Територія країни витягнута у меридіональному напрямку приблизно на 340 км, а її максимальна ширина (у південній частині) складає 150 км На цій території проживає близько 2,8 млн. осіб.

Кордони Албанії майже всюди проходять по природних кордонах – горах та озерах.

Її природні кордони обмежуються гірським масивом Проклетіє (або - Північно-Албанські Альпи) та Динарськими Альпами з півночі, на заході – хребтом Шар-Планина (або Шар-Даг). На півдні  - гірським пасмом Пінд, чиє північне придгір'є розташовано на території Албанії.

 З західного боку країна омивається Адріатичним морем (протяжність морського кордону складає 472 км), а невеличка частина з південного заходу – Іонічним морем.

Тури в Албанію

Як було зазначено раніше, Албанія із заходу омивається Адріатичним морем, з південного заходу – Іонічним, а на її території протікає велика кількість річок, що мають важливе значення для населення та сільського господарства.

Загальний об’єм поновлюваних водних ресурсів країни складає 41,7 км3 (за даними на 2001 рік), з котрих на рік потребляється 1,71 км3 (27% на комунальні, 11% на промислові і 62% на сільськогосподарські потреби).


Албанія має вихід до Адріатичного та Іонічного морів.

Загальна довжина адріатичного узбережжя Албанії складає 406 км, з них 396 км – довжина материкового узбережжя, а 10 км – довжина узбережжя островів.


Адріатичне море є напівзамкнутим; це частина Середземного моря. Розташовується між Апеннінським і Балканським півостровами. Загальна площа моря близько 132 тис. км2. На півдні протокою Отранто з'єднується із Іонічним морем. Ширина сягає від 93 до 222 км, а довжина – 820 км

Узбережжя Балканського півострова являє з себе низку затоплених морем долин, що йдуть паралельно берегу (далматинський тип узбережжя), що зумовлює наявність значної кількості малих і великих островів, найбільші з яких належать Хорватії. Найбільший з таких островів, що належить Албанії – це острів Сазані площею 5,7 км2.

Великі затоки: в Албанії – це Дринська затока на північно-західному узбережжі та Вльорська.

Дно представляє собою ложбину з плавним уклоном із північного-заходу на південний схід. Глибина у північній частині моря складає 20–65 м, а середній 100–170 м, на південному сходу – до 1589 м (це – найбільша глибина адріатичного моря).

Ґрунт складено форамініферовими пісками і мулами, у берегів – галькою, гравієм та піском.

Клімат має середземноморські ознаки, але під впливом особливостей навколишньої сущі суттєво відрізняються від клімату Середземного моря. Характерні місцеві вітри (містраль, сіроко, бора), котрі оказують значний вплив на температуру повітря. У лютому середня температура становить від 5°С на півночі до 10°С на півдні, а у тримається від 24°С на півночі до 26°С на півдні.

Зима характеризується великою хмарністю і суттєвими опадами (60–70% річної кількості). Влітку переважає ясна, сонячна погода, бризи добре виражені.

Гідрологічний режим визначається кліматом і материковим стоком в північну частину моря. Поверхневі течії утворюють циклональний круговорот: вздовж північно-східного берега моря на північний-захід рухаються середземноморські води, вздовж південно-західного берега у зворотному напрямку – адріатичні води.

Температура води на поверхні: у лютому від 7°С на півночі до 13°С на півдні, у серпні від 24 до 26°С.

Солоність у берегів Албанії – до 38‰. В глибинних шарах температура води 12,5°С, солоність від 38 до 38,58%. Приливи змішані, їх розмір від 1,2 м

Вдалий вихід до моря створюють сприятливі передумови для розвитку морського транспорту і риболовлі (сардини, скумбрієві). Море вздовж більшої частини берегів Албанії мілководне. Для стоянки кораблів найбільш сприятливий глибока і добре захищена від вітрів Вльорська затока. Важливі порти, що належать Албанії – Дуррес, Вльора.

На узбережжі є і декілька мілководних заток – лагун, майже відокремлених від моря піщаними перемичками.

Адріатичне море має надзвичайно багату флору і фауну. У морі росте більше 700 видів водоростей (червоні, бурі, зелені). У прибережній території безліч видів двостулкових і черевоногих молюсків, ракоподібних і голкошкірих. На мілководді мешкають морські огірки, устриці, невеличкі краби, морські їжаки, мідії, морські блюдечка. В заростях водоростей мешкають морські коники. На великій глибині плавають великі ракоподібні — великі краби, омари, морські зірки,  восьминоги, мурени, запливають вугрі і каракатиці. Вода насичена молоддю риб і планктоном. Велика кількість пеламід, скумбрії, тунця, сардин, макрель-фрегат і макрель скумбрійовидна. Течіями приносить безмежну кількість гідроїдних поліпів, прозорих медуз, ніжних. Окрім того поширені колючі, блакитні, карликові акули, морська лисиця. На великій глибині можна зустріти ліхтарну колючу акулу, або, навіть (дуже рідко) Cetorhinus maximus (велетенську акулу). В  Адріатичному морі мешкають і ссавці (тюлень-монах  і дельфіни, які знаходиться під загрозою зникнення.


Іонічне море – теж частина Середземного моря, що через протоку Отранто поєднане із Адріатичним морем. Омиває невеличку частину південно – західного узбережжя Албанії.

Площа Іонічного моря складає 169 км2. Максимальна глибина – 5121 м Саме тут, у цій точці знаходиться максимальна глибина не лише Іонічного, але і всього Середземного моря.

Дно має форму котловини, покрите осадками – переважно мулом, а ближче до берегів – мулистий пісок, пісок та ракушняк. Береги Іонічного моря сильно розчленовані.

Припливи напівдобові. Поверхневі течії мають швидкість близько 1 км∕год і створюють циклональний круговорот.

Албанія має тут великий порт у місті Саранда.